Використання дидактичних ігор.

У дошкільній педагогіці дидактичні ігри та вправи з давніх-давен вважались основним засобом сенсорного виховання. На них майже повністю покладається завдання формування сенсорного розвитку дитини: знайомство з формою, розміром, кольором, простором, звуком.

На сучасному етапі, коли на основі принципів дидактики дошкільної педагогіки розробляється нова система сенсорного виховання, роль дидактичних ігор та вправ істотно змінюється. Дидактичні ігри, як своєрідний спосіб навчання відповідальна особливостям дитини, включається в усі системи дошкільного виховання.

У перші три роки життя дитини активно розвиваються його органи чуття. При цьому головною умовою повноцінного розвитку дітей раннього віку є розвиток сенсорики.

Ігри на розвиток сенсорики спрямовані на формування комплексного і гармонійного світосприйняття, а також служать першою сходинкою до придбання чуттєвого досвіду і пізнання світу.

Рівень сенсорного розвитку дитини надає безпосередній вплив на його естетичне, розумове і фізичне виховання. При цьому під сенсорним розвитком розуміється те, наскільки повно і абсолютно маленький чоловічок бачить, чує і відчуває навколишній світ.

Сенсорне виховання - це система педагогічних впливів, спрямованих на формування способів чуттєвого пізнання і вдосконалення відчуттів і сприймань.

Сенсорний розвиток дитини - це розвиток її відчуттів і сприймань, формування уявлень про зовнішні властивості предметів: її форму, колір, розмір, положення у просторі тощо.

Кожен сенсорний еталон має своє словесне позначення: еталонами кольору виступають сім кольорів спектра та їх відтінки; еталонами форми - геометричні фігури; величини - метрична система мір та інші.

Засвоєння сенсорних еталонів не обмежується дошкільним віком, це досить складний і тривалий процес. Він становить фундамент її розумового розвитку. Чуттєве пізнання має виключне важливе значення у дошкільному дитинстві, яке є найбільш сприятливим періодом формування і вдосконалення діяльності органів чуття, нагромадження уявлень про оточуючий світ.

Значення сенсорного розвитку дітей раннього віку виражається в наступному:

·         воно являє собою базу для інтелектуального розвитку дитини;

·         структурує і впорядковує дитячі враження від спілкування із зовнішнім світом;

·         стимулює розвиток спостережливості та уваги;

·         робить позитивний вплив на естетику дитини;

·         стає базою для розвитку фантазії та уяви;

·         готує малюка до взаємодії з реальним світом;

·         дає можливість навчитися новим методам предметно-пізнавальної діяльності;

·         формує сенсорні еталони;

·         дозволяє розширити словниковий запас;

·         робить вплив на рівень розвитку слухової, зорової, образної, моторної пам'яті.

Головні завдання сенсорного виховання:

·         формування у дітей системи перцептивних дій;

·         системи сенсорних еталонів;

·         уміння самостійно їх застосовувати у власній діяльності.

Сенсорне виховання має важливе значення для всебічного розвитку дитини. О. Усова відзначала, що 9/10 всього розумового багажу дітей дошкільного віку складають результати діяльності органів чуття. Видатні педагоги Ф. Фребель, М. Монтессорі, О. Декролі, К. Ушинський, Є. Тихеєва, С. Русова відзначали його, як одну з основних сторін дошкільного виховання.

Аналіз наявної педагогічної літератури дозволяє припусти­ти, що дидактичні ігри є найбільш оптимальним засобом форму­вання сенсорної компетентності дітей раннього та молодшого до­шкільного віку.

Вони особливі тим, що створюються дорослими й пропонуються дітям, наповнені конкретним змістом і супроводжуються певними правилами.

Це — навчальні ігри. Педагоги широко послуговуються ними, як засобом виховання та навчання для розширення уявлень дошкільнят, закріплення набутих знань і формування вміння використовувати їх на практиці, для полегшення та пожвавлення процесу навчання. Адже, коли розумове завдання розв’язується в ході доступної для дітей діяльності, яка зберігає ознаки гри - це дарує малим велику радість.
Завдання, які вирішують за допомогою таких ігор та вправ, повинні бути тісно пов’язані з тими сенсорно-пізнавальними про­цесами, що здійснюються на заняттях, у праці, у дитячих іграх, у побуті. Разом із цим дидактична гра не повинна, по можливості, повторювати дії з реальними предметами в іграх, у повсякденному житті, на заняттях.

Завдання дидактичних ігор:

·         упорядкуван­ня,

·         узагальнення,

·         групування,

·         уточнення уявлень,

·         диференціа­ція та засвоєння назв форм, кольорів, величин, просторових від­ношень, звуків.

Сенсорні дидактичні ігри (як і інші дидактичні ігри) включа­ють у себе, з одного боку, вікові, моральні мотиви, а з іншого — принцип добровільності, право самостійного вибору, самовира­ження. У повсякденному житті дитина теж сприймає різноманіт­ність кольорів — це й улюблені іграшки, й оточуючі предмети. Ба­чить вона й витвори мистецтва — картини, скульптури, чує музи­ку, але якщо засвоєння цих знань відбувається стихійно, без ке­рівництва дорослих, воно часто стає поверховим.

Саме тут і приходить на допомогу сенсорне виховання — по­слідовне, планомірне ознайомлення дітей із сенсорною культурою людства.

Функції сенсорних дидактичних ігор і вправ:

·         навчальна, спрямована на організацію та подальше вдоско­налення досвіду дітей, а також формування в них узагальнених уявлень та засобів дій;

·         розширення практики використання еталонів;

·         контролю за станом сенсорного розвитку дітей.

Дидактичні ігри можна використовувати:

·         як частину заняття;

·         як самостійну форму організованого навчання дітей;

·         у повсякденному житті.

Оскільки навчання дошкільнят має бути ігровим, то основне місце в ньому належить дидактичній грі, яка вчить дитину легко, швидко і цікаво.
Організація і керівництво дидактичними іграми передбачають роботу вихователя щодо підготовки до гри, проведення її, аналізу гри та її результатів.

Готуючись до проведення дидактичної гри, вихователь повинен:

·         підібрати її відповідно до програмних вимог виховання і навчання дітей певної вікової групи;

·         визначити оптимальний час її проведення;

·         підготувати необхідний дидактичний матеріал;

·         вивчити й осмислити гру;

·         продумати методи і прийоми керівництва нею;

·         збагатити дітей знаннями й уявленнями, необхідними для розв’язання ігрового завдання.

Ознайомленню дітей зі змістом дидактичної гри сприяють демонстрування предметів, картинок, короткі бесіди, під час яких уточнюються їхні знання й уявлення. Розкриваючи хід і правила гри, вихователь повинен налаштувати дітей на дотримання її правил, спільно з ними з’ясувати найраціональніші засоби досягнення передбачуваного результату. Безпосередня його участь залежить від віку, рівня підготовки дітей, складності дидактичного завдання, ігрових правил. Головне при цьому для педагога — спрямувати дії гравців порадою, запитанням, нагадуванням.
Вихователю найчастіше доводиться пояснювати ігрові правила, показувати засоби дій дітям раннього і молодшого дошкільного віку. У повторних іграх він контролює виконання правил кожною дитиною. Із засвоєнням змісту і правил гри дошкільнята починають діяти самостійно, а педагог спостерігає і втручається лише для подолання труднощів, які можуть виникнути.

більш уважного ставлення до аналізу ігор за ха­рактером ігрових дій.

Відповідно до характеру ігрових дій

дидактичні ігри поділяють на:

·         Ігри-доручення.

Ґрунтуються на інтересі дітей до дій з іграшками і предметами: підбирати, складати, роз’єднувати, з’єднувати, нанизувати тощо.

«Допоможи метели­кові», «Добери пред­мети одного кольору», «Допоможи півнико­ві», «Одягни ляльку», «Прикрась ляльці плаття»

·         Ігри з хованням та пошуком.

х особливістю є несподівана поява і зникнення предметів.

«Який предмет за­йвий?», «Що дзве­нить?», «Добери коле­са до машин», «Зна­йди таку саму стріч­ку», «Знайди таку са­му іграшку

·         Ігри з загадуванням та відгадуванням.

Вибудовуються вони на з’ясуванні невідомого:

«Впізнай», «Відгадай», «Що змінилось?», «Що тут?»

·         Сюжетно-рольові дидактичні ігри.

Ігрові дії, передбачені у них, полягають у відображенні різних життєвих ситуацій, у виконанні ролей (покупця, продавця, вовка, гусей та ін.). «Урятуй метеликів», «Виросла ялинка»

·         Ігри змагання.

Базуються на бажанні дітей швидше досягти ігрового результату, перемогти. «Хто перший збере пірамідку?» та інші.

Функціонально всі види дидактичних ігор зорієнтовані на те, щоб навчати і розвивати дітей через ігровий задум. Ця їх автодидактична властивість зумовлює особливості роботи педагога щодо використання ігрових прийомів у розвитку дитини.

формування реалістичних уявлень про навколишній світ

знайомлення із сенсорними еталонами

розвиток ейдетичних відчуттів

розвиток пізнавальних здібностей дитини

розвиток усіх аналізаторів

адаптація дитини до навколишнього світу

розвиток спостережливості та позитивного сприйняття

формування уявлень про зв'язок, відношення між

предметами та явищами

При організації сенсорних ігор слід дотримуватись правил:

·         створення позитивної атмосфери;

·         використання зацікавлюючого моменту;

·         розміщення дорослого на рівні та навпроти дитини;

·         здійснення дзеркального показу;

·         підготовка пальчиків до виконання завдання

(масаж, самомасаж, пальчикові ігри);

·         здійснення показу та пояснення з одночасним виконанням

«дорослий – дитина»;

·         стимулювання, заохочення, похвала.

Слід пам’ятати!

·         Не організовувати гру перед сном, чи прийомом їжі, якщо малюк вередує, чи знаходиться в збудженому стані.

·         Під час самостійних дій, маніпуляцій з дрібними предметами діти мають постійно перебувати під наглядом дорослого.

Етапи проведення сенсорної гри

1.    Демонстрація дитині матеріалів до гри (кільця, кружечки, кубики,

стрічки…), можливість їх роздивитись, обстежити, погратись.

2.    Виконання завдання дорослим з чітким поясненням.

3.    Пропозиція виконати певне завдання малюкові (відкрити відерце, нанизати на стержень кільця…).

4.    Допомога дорослого м’якими рухами, направлення руки дитини, якщо малюкові важко впоратись з завданням.

5.    Виконання завдання дорослого разом з дитиною.

6.    Багаторазове самостійне повторення дії малюком.

7.    Нова сенсорна гра планується і проводиться три дні підряд, а потім може використовуватись ще декілька разів протягом місяця.

8.    Дидактичні ігри та вправи для дітей проводяться послідовно, систематично. Важливо тільки перемежовувати завдання, що передбачають роботу з різними властивостями предметів.

Дидактичні ігри розвивають сенсорні здібності дітей. Процеси відчуття й сприйняття лежать в основі пізнання дитиною довкілля. Ознайомлення дошкільнят зі схожим кольором, формою, величиною предмета дозволяє створити систему дидактичних ігор й вправ по сенсорному вихованню, вкладених у вдосконалення сприйняття дитиною характерних ознак предметів. Вони також розвивають мову дітей: поповнюється і активізується словник, формується правильність звуковимови, розвивається зв'язнемовлення, вміння правильно висловлювати свої погляди.

Таким чином, можна зробити висновок, що дидактичні ігри та вправи — це значна невід’ємна частина сенсорного виховання, яку можна використовувати як впливовий чинник розвитку осо­бистості.

А також у загальній системі сенсорного виховання в дитячому садку дидактичні ігри вирішують навчальні завдання: крім того, вони - хороша школа використання дітьми отриманого сенсорного досвіду, уявлень і знань, і нарешті, виконують функцію контролю за ходом сенсорного виховання.

.

Список використаної літератури:

1.    Виховання сенсорної культури дитини від народження до 6 років. /Посібник для вихователя дитячого садка /.За редакцією Л. А. Венгера. - М.: Просвещение, 1988

2.    Дидактические игры в детском саду. Бондаренко А. К. — М., 1991.

3.    Дидактические игры и упражнения по сенсорному воспитанию дошкольников. Под ред. Л. А. Венгера. — М., 1978.

4.    Дидактичні ігри: організація та керівництво. Бурова В. Дошкільне виховання. – 2002. – №7. – С.12-14.

5.    Дидактичні ігри і заняття з дітьми раннього віку / За редакцією С. Л. Новосьолова. - М.: Просвещение, 1985.

6.    Дидактичні ігри в дитячому садку. Сорокіна А.І. Посібник для вихователя дитячого садка. - М.: Просвещение, 1982. - 96с.

7.    Ознайомлення дітей раннього віку з сенсорними еталонами. Олійник Л. Дошкільне виховання. – 1996. – №6. – С.18-19.

8.    Розвиток сприйняття в дітей. Форма, кольор, звук., Башаєва Г.В. -Ярославль: Академія розвитку, 1997. - 240 с.